Виборче законодавство

Конституція України

Закон України «Про вибори Президента України»

Закон України «Про вибори народних депутатів України»

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»

Закон України «Про статус народного депутата України»

Закон України «Про статус депутатів місцевих рад»

Закон України «Про політичні партії в Україні»

Закон України «Про об'єднання громадян» 

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»

Україна є молодою демократичною державою, яка проголосила своєю головною цінністю людину, а єдиним джерелом влади – народ. Доля країни залежить від думки кожного українця, адже саме громадяни України вирішують, якою має бути їх Батьківщина. Наш народ впливає на піднесення країни шляхом прямої та представницької демократії.

Пряма демократія передбачає, що громадяни країни особисто приймають рішення по окремим питанням. Це стає можливим завдяки референдуму та ініціативі.

Референдум – це всенародне голосування по виділеним питанням суспільно-політичного життя. Референдуми діляться на конституційні (тоді предметом голосування стають саме конституційні правки або проект конституції), законодавчі (голосування щодо проекту закону або чинного закону) та консультативні (головною метою яких є виявлення громадської думки). Рішення, які приймає народ унаслідок конституційного або законодавчого референдуму є загальнообов'язковими для державних органів та слугують правовим підґрунтям для їх діяльності. У той час як результати консультативного референдуму носять скоріше дорадчий характер. Таким був референдум, що проходив 16 квітня 2000 року в Україні. На нього виносились чотири питання: право президента достроково припиняти повноваження парламенту у випадку, якщо протягом місяця депутати не змогли сформувати більшості або протягом 3-х місяців Верховна Рада не затвердила проект держбюджету; обмеження депутатського імунітету; скорочення кількості депутатів парламенту з 450 до 300; необхідність формування двопалатного парламенту. Але Верховна Рада не підтримала результати референдуму.

Іншою формою прямої участі у формуванні політики держави є народна законодавча ініціатива – можливість громадян внести на розгляд парламенту законопроект, який депутати зобов’язані будуть розглянути.

Представницька демократія передбачає, що громадянин країни делегує своє право керування державою іншій особі через вибори. Вибори – це спосіб формування органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) та місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів) через народне голосування. У визначений термін, кожний громадянин має право прийти на вибори та довірити одному із кандидатів приймати рішення від свого імені.

Порядок голосування та підрахунок голосів визначається типом виборчої системи. Існують мажоритарний, пропорційний та змішаний типи виборчих систем.

Мажоритарна виборча система передбачає, що результати голосування визначаються більшістю голосів виборців. Вона прийнятна для держав з розвиненою двопартійною системою та існує сьогодні у 76 країнах світу. Існують мажоритарні системи відносної та абсолютної більшості. При мажоритарній системі відносної більшості, немає процентного бар’єру, котрий необхідний для перемоги. Переможцем вважається той, хто набрав більше голосів. Така система функціонує у США, Великій Британії, Канаді. За мажоритарною системою абсолютної більшості переможцю необхідно набрати більше половини голосів – 50% плюс один голос.

При пропорційній виборчій системі, виборці голосують за списки кандидатів від політичних сил. Розподіл місць у парламенті відбувається пропорційно до кількості голосів, відданих за партію чи блок. При пропорційній системі до Парламенту може потрапляти будь-яка із партій, яка долає процентний бар’єр, котрий встановлюється, щоб відсіяти дрібні та невпливові політичні сили. Вибори за пропорційною системою проходять у 49 країнах світу, в тому числі в Іспанії, Португалії, Австрії, Швеції тощо.

Важливим елементом пропорційної виборчої системи є типи списків, за якими відбуваються вибори. За основною класифікацією списки діляться на закриті та відкриті. При системі із закритими списками виборці голосують за готовий список від партії чи блоку, та не можуть впливати на те, які саме кандидати від обраної політичної сили потраплять до парламенту. Виборчий список складає сама партія, і, передбачаючи приблизно процент голосів, який вона може отримати на виборах, у верхній (прохідній) частині списку розташовуються кандидати, які скоріше за все попадуть до парламенту.

При системі із відкритими списками, саме виборці визначають, хто саме із обраної політичної сили увійде до парламенту – вони голосують не лише за партію, але й надають перевагу конкретним кандидатам. В результаті, до парламенту можуть потрапити кандидати, які займають останні місця у загальному списку, але за яких проголосувала більшість людей.

Існує також змішана виборча система, яка поєднує елементи мажоритарної та пропорційної систем: частина депутатів (або, наприклад, одна палата у двопалатному парламенті) може обиратись за мажоритарною системою, інші депутати – за пропорційною.

Важливим елементом будь-якої виборчої системи є виборчий округ – територіальна одиниця, від якої обираються члени органів державної влади та місцевого самоврядування. При мажоритарній системі діє одномандатний виборчий округ, від якого обирається лише один кандидат, котрий набирає більшість голосів. Пропорційна система передбачає багатомандатний виборчий округ з декількома переможцями.

В Україні до 2004 року вибори до парламенту відбувались за змішаною системою – 225 депутатів обирались за мажоритарною системою, 225 – за партійними списками. У 2004 році був прийнятий Закон України «Про вибори народних депутатів України» (пізніше були прийняті поправки), який встановив пропорційну систему із закритими списками – з обранням депутатів у багатомандатному загальнодержавному окрузі за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій чи виборчих блоків.

Також за пропорційною виборчою системою обираються депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських рад міст Києва та Севастополя, районних, районних у містах Київ та Севастополь, міських рад. Мажоритарна система відносної більшості діє на виборах сільських та селищних рад.

Відповідальність вже обраних депутатів перед своїми виборцями існує завдяки імперативному мандату, який передбачає можливість дострокового відклику депутатів, які порушують свої зобов’язання перед виборцями. В Україні повноваження народного депутата припиняються достроково, в разі його невходження до жодної з фракції, або в разі виходу із своєї фракції. Діяльність депутатів місцевих органів влади регулюється Законом України «Про імперативний мандат», який був прийнятий 12 січня 2007 року Верховною Радою України.

<<До роздiлу

Версiя для друку

Коментувати

Ваше им'я:
код: